ВИРІШАЛЬНЕНСЬКИЙ СТАРОСТАТ ІНФОРМАЦІЙНІ ДОВІДКИ ПРО "НОВІ"НАЗВИ ВУЛИЦЬ
Дата: 15.05.2023 14:06
Кількість переглядів: 168
Вулиця Гагаріна на вулиця Леоніда Каденюка
- Леонід Каденюк - український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України. Детальніше на офіційному сайті УІНП https://bit.ly/3JDPREH
Вулиця Пушкіна на вулицю Василя Стуса.
- Василь Стус - видатний український поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. У 1968-му році він був одним із підписантів «Листа 139-ти», адресованого Генсеку ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретареві КПУ Миколі Підгорному. У листі українська інтелігенція вимагала припинити незаконні політичні арешти та утиски інакомислячих. Направляв відкриті листи до Спілки письменників та центральних партійних органів, в яких критикував тоталітарну радянську систему, спрямовану на порушення та знищення прав і свобод людини в СРСР. Двічі відбував покарання в таборах. У 1976-му році, відбуваючи перше покарання написав відмову від громадянства СРСР: «…Бути радянським громадянином— значить бути рабом…». Часто потрапляв до карцеру. Оголошував голодування на знак протесту проти жорстокого поводження з ув’язненими. Після другого арешту адвокатом Василя Стуса було призначено Віктора Медведчука, який без згоди на те обвинуваченого на судовому засіданні визнав його «провину». Тоді Стуса засудили до 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Вноситься у межах виконання ст.5 п.4 Закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті». Детальніше на офіційному сайті УІНП https://bit.ly/3IjGrQf
Вулиця Рокосовського на вулиця Петра Кандискаліва
- Петро Кандискалів - народився 1898р. на станції Сенча (нині с. Вирішальне). Військовий і громадський діяч, інженер-ґідротехнік; член Товариства українських інженерів (1930-ті);поручник Армії УНР. 10 листопада 1918 р., навчаючись у 7 класі Прилуцького комерційного училища, отримав дозвіл виїхати в ст.Сенчу до батьків. Короткотермінова відпустка закінчилася 15 листопада. Але до училища не повернувся – адже в Україні 14 листопада почалася війна. 23 грудня 1918 р. мобілізований до Армії УНР. У ній прослужив до 26 серпня 1919 року. Вже 2 вересня потрапив у полон до російської денікінської армії. 31 листопада 1920 р. опинився у Туреччині. 10 грудня 1921 р. перебрався до Болгарії. У Софії перебував «у дуже скрутному становищі і не мав ніяких засобів для продовження освіти». Влітку 1922 р., коли до влади в Болгарії прийшли комуністи і почалися масові арешти, вирушив до ЧСР. Разом із ним до Подєбрад прибули Василь Василенко, Сергій Володимирів, Сергій Михайленко, Володимир Федорів і Валентин Костенко. 17 липня 1922 р. подав заяву до Української господарської академії в Подєбрадах. Захистивши дипломну працю «з успіхом задовільно», здобув фах інженера-ґідротехніка (16.07.1927). Працював у Банській Бистриці (1930-1932). Від 1934 року вчителював у Карпатській Україні. До Братислави повернувся 1939 року, тікаючи від угорської окупації. Жив і в Німеччині. Вноситься у межах виконання ст.5 п.4 Закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».
Вулиця Громової на вулицю княгині Ольги
- Правління Ольги було вирішальним поворотом в історії України — Русі. Країна здобула впорядковану владу й почала інтегруватися в політичну систему християнського світу. Її справу підхопив онук Володимир, який і охрестив древню Київську державу Русь. Княгиня Ольга встановила фіксований обсяг податків до київської казни з кожної землі й започаткувала облаштування великокнязівських господарств і доходних промислів. По всій землі Русі було наведено порядок. Провадила активну зовнішню політику. Відвідала Візантію — одну з найсильніших держав Європи. Тут хрестилася, причому візантійський імператор Константин був настільки нею зачарований, що запропонував руку й серце, проте змушений був задовольнитися лише роллю хрещеного батька Ольги. Прийнявши християнство, княгиня ненасильницькими методами сприяла його поширенню в древній Київській державі— Русі.
Вулиця та провулок Павлова на вулицю та провулок Соборності або Соборної України
- На пошану двох акцій 1919 і 1990 років, які символізували об’єднання українських земель в одну державу-Українську Народну республіку.
Вулиця Дунаєвського на вулицю Миколи Леонтовича
- Микола Леонтович - видатний український композитор, автора мелодії «Щедрик». Детальніше на офіційному сайті УІНП https://bit.ly/3wkHmsh
Вулиця Чкалова на вулицю Героїв Української авіації
- На честь воїнів ЗСУ-авіаторів, які захищають Україну з неба.
Вулиця Кошового на вулицю Червоної Рути
- На прославлення пісні Володимира Івасюка «Червона рута», яка стала народною.
Вулиця Комарова на вулицю Сергія Корольова
- Сергій Корольов - видатний український вчений, конструктор космічних кораблів, основоположник практичної космонавтики, в’язень сталінського ГУЛАГу. Детальніше на офіційному сайті УІНП https://bit.ly/3GmhhNM
Вулиця Космодем’янської на вулицю Олени Теліги
- Олена Теліга - видатна українська поетеса, діячка ОУН. Вноситься з метою виконання ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті». Детальніше на офіційному сайті УІНП. https://bit.ly/3R23HUX
провулок Кирпоноса на провулок Червоної Калини
- На прославлення стрілецької пісні, яка стала одним з символів війни України за незалежність від держави-агресора росії .
Вулиця Лермонтова на вулицю Павла Чубинського
- Павло́ Чуби́нський — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор гімну України. Детальніше на офіційному сайті УІНП тут https://bit.ly/3Xx5yUq
Вулиця Дунаєвського (с. Гірки) на вулицю Миколи Лисенка
- (матеріал про цього видатного українського композитора уродженця Полтавщини розміщено на офіційному сайті УІНП тут https://bit.ly/3Xx5yUq )
Вулиця Бірюзова на вулиця Українських Січових стрільців
- На прославлення однієї з найбільш боєздатних частин Армії УНР, яка виборювала незалежність від білої і червоної ленінської Росії сто років тому). Вноситься з метою належного виконання ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».
або варіант: вулиця Чумацький шлях
- Територія Сенчанської громади, в тому числі й село Часниківка входила до Гетьманщини. Чумацький шлях - торгово-візницький шлях, яким чумаки з 16-го по 19 століття возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а з Гетьманщини — хліб та інші сільськогосподарські продукти. Шлях пролягав лівим берегом Дніпра через запорозькі степи до Перекопу, а звідти — у Крим.
Вулиця Некрасова на вулицю Олександра Кониського
- Олександр Кониський - письменник, видавець, педагог, автор слів пісні «Молитва за Україну» (Боже, великий єдиний, нам Україну храни»), яка стала духовним гімном України. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою. Детальніше на офіційному сайті УІНП https://bit.ly/3Ja2FEu
Вулиця Леонова на вулицю Павла Поповича
- Павло Попович —перший космонавт-українець, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). У космосі Попович на прохання конструктора, українця Сергія Корольова, який спостерігав за астронавтами з Центру управління польотами, вперше заспівав українську пісню "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю...". Саме йому космонавт присвятив свій виступ. Українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі - оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв'язку.
Вулиця 9 травня на вулицю Української Перемоги
- На пошану майбутньої Перемоги ЗСУ і всього українського народу у народній російсько-українській війні за незалежність.
Варіанти:
- вулиця Українських Героїв
- вулиця Героїв полку «Азов» (на прославлення та вшанування пам’яті усіх полеглих у сучасній російсько-українській війні–воїнів легендарного формування Національної Гвардії України).
Вулиця Нахімова на вулицю Адмірала Остроградського
- Михайло Михайлович Остроградський уродженець Полтавщини, український військовий діяч, контрадмірал, перший в новітній історії командувач українського флоту в період Української революції 1917-21 рр. Згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 150-річчя з дня народження цього нащадка старого гетьманського роду з Полтавщини і відзначалося на державному рівні. Детальніше тут https://bit.ly/3wmkbxH Вноситься з метою виконання ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».
