Бугай Олег Іванович (04.09.1971-17.09.2022)
Народився Олег БУГАЙ 04 вересня 1971 р.н. у Казахстані, а саме у селі Профінтерн Балкашинського району Целіноградської області. Виріс у багатодітній сім’ї, яка згодом переїхала до України.
У селі Сенча Лохвицького району захисник розпочав свій трудовий шлях у Сенчанському ремонтно-транспортному підприємстві, де працював слюсарем з 1993-1996. У 1997-2007 роках працював у Сейсморозвідувальній партій № 2 робітником. З 2012 року прийнятий на роботу у ТОВ «Сенча» різноробочим, а далі працював слюсарем. Після переїзду до Сенчі він познайомився зі своєю дружиною Оленою, з якою у липні 1997 року створили сім’ю. Через три роки у них народився син Антон.
29 квітня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України по мобілізації. Мав звання солдата, служив на посаді стрільця - помічника гранатометника 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4053.
17 вересня 2022 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Опитне Покровського району Донецької області наш земляк загинув.
Поховали захисника 21 вересня 2022 року на кладовищі у мікрорайоні Кононівка.
У воїна залишилася дружина та син.
Указом Президента України від 18 липня 2023 року Олега БУГАЯ нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
Вічна та світла пам’ять Герою!
