Порядок обліку особистих селянських господарств
Порядок обліку особистих селянських господарств
Останнім часом значна кількість громадян які проживають у сільській місцевості і не мають постійного місця роботи займаються ведення особистого селянського господарства. Насамперед потрібно надати відповідь на основні питання хто являється членом особистого селянського господарства, яким чином створюється і припиняється особисте селянське господарство, ким і як ведеться облік особистих селянських господарств?
Ці та інші питання хвилюють багатьох сільських жителів, оскільки в економічних умовах сьогодення питання членства у особистому селянському господарстві набуває актуальності у зв’язку із зростанням кількості людей, які втрачають роботу і стають безробітними. За роз’ясненнями люди звертаються і до відділу «Глобинське бюро правової допомоги» Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Людей бентежить питання, чи можуть вони розраховувати на отримання виплат по безробіттю у разі, якщо мають у приватній власності земельну ділянку. До того ж, центри зайнятості при зверненні за отриманням статусу безробітного вимагають надання довідки про те, чи є громадянин членом особистого селянського господарства. Такі довідки видають сільські, селищні, міські ради за місцем проживання (реєстрації) людини і, відповідно, за місцем розташування земельної ділянки.
У зв’язку з вимогою про надання таких довідок у людей виникає багато питань щодо того, хто саме являється членом селянського особистого господарства, чи є якийсь встановлений порядок реєстрації членства у селянському особистому господарстві, чи достатньо самого факту прописки для того, щоб людина вважался членом особистого селянського господарства.
По-перше, звернемося до самого поняття особистого селянського господарства згідно з нормами чинного законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство” №742-ІV від 15 травня 2003 р. особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Таким чином, вбачається, що ОСГ (особисте селянське господарство) – це проведення господарської діяльності без створення юридичної особи. Тобто, це може бути як одна фізична особа, так і кілька фізичних осіб, що пов’язані сімейними або родинними відносинами, а також спільним проживанням. І, увага, мають земельну ділянку з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.
Якогось певного порядку реєстрації ОСГ чинним законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї ) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням — для ведення особистого селянського господарства – то вона вважається членом особистого селянського господарства.
Але потрібно враховувати наступні обставини. Хоча окремого порядку реєстрації ОСГ не передбачено, проте з метою встановлення кількості особистих селянських господарств та їхніх основних характеристик МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ наказом від 14.04.2017 № 572 затвердив «Порядок обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами». Ради заповнюють форми первинної облікової документації, це є форма № “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку”, та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень.
Вищевказаним порядком встановлено, що у разі ведення ОСГ для його обліку у формах №1,3 зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. Також вказуються назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування данною земельною ділянкою, а також прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство. Якщо ведення ОСГ припинено, то зазначається дата закінчення цієї діяльності.
У разі ведення форми № 1 лише в електронному вигляді громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідної письмової заяви. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто ведення форми №1 проводиться за ініціативою громадянина як усної так і письмової.
Тепер щодо центра зайнятості і витребування довідок про те, чи є громадянин членом особистого селянського господарства. Стосовно данного питання пояснюємо: стаття 8 Закону “Про особисте селянське господарство” встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 1 березня1991 р. належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Тому якщо громадянин звільняється з роботи або втратив роботу, для постановки на облік до Центру зайнятості і набуття статусу безробітного, зобов’язаний надати довідку органів місцевого самоврядування, про те, що він не є членом особистого селянського господарства, або вийшов з цього членства.
Тобто, людина, якщо зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів ОСГ до відповідної ради. Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку особистих селянських господарств у рядку «Відмітка про припинення ведення особистого селянського господарства» проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України «Про особисте селянське господарство». У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.
Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.
Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітніх за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. Нагадаємо підстави припинення ведення ОСГ, які визначені ст. 11 Закону “Про особисте селянське господарство”.
До зазначених підстав належать наступні: рішення членів ОСГ про припинення його діяльності; якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення; припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України.
