Проєкт «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки».
Зберігаємо і поширюємо історію разом.
Проєкт «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки».
У липні 2021 р. командою Музею Голодомору в рамках проєкту «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки», який реалізовувався за підтримки Українського культурного фонду, розпочалася масштабна експедиція Україною, щоб записати унікальні свідчення очевидців Голодомору-геноциду.
За 18 днів команда Музею відвідала 10 областей України, проїхала майже 10 000 кілометрів, відвідала 92 населених пункти, де записала 120 історій з очевидцями Голодомору. Вони побували і в містах-мільйонниках, і в районних центрах, і в маленьких селах, де зараз залишилося всього кілька мешканців, у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Харківській, Вінницькій, Хмельницькій та інших областях.
Відвідали музейники і Сенчанську громаду. Ми влаштували їм зустріч з жителями до 1929 року народження, які погодилися дати свідчення та записати з ними інтерв’ю.
Це – Демиденко Марія Іванівна (с. Сенча), Чех Мотрона Федосіївна (с.Сенча), Святець Наталія Іванівна (с. Ісківці).
Історія кожного свідка є унікальною. Незважаючи на десятиліття приховування та замовчування комуністичним тоталітарним режимом, історія геноциду міцно закарбувалася у пам’яті останніх свідків. Вони, попри поважний вік, добре пам’ятають своє вкрадене сталінським режимом дитинство.
"Ми записуємо відеосвідчення, фотографуємо свідків, потім вибираємо із величезного матеріалу найінформативніші історії, які свідчать про злочин геноциду, про розкуркулення, злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, про способи виживання, порятунок, доброчинність", - зазначала заступниця директора Музею Голодомору Юлія Коцур.
Свідків Голодомору 1932-1933 років майже не залишилось — їх досвід є безцінним надбанням усної історії. На основі записаних інтерв’ю було створено 10 медійних відеоісторій та лонгрідів. Також усі свідчення були оцифровані та представлені на онлайн-платформі музею «Свідчення», де вже зберігається більше 800 історій очевидців Голодомору.
Щиро дякую всім працівникам культури (Кравченко О.В., Пересаді В.Г., Козловій Г.І. ), небайдужим жителям громади (Заліському М.А. та Солонусі М.О.) за те, що організували зустріч музейників з очевидцями Голодомору-геноциду, а також, звичайно, працівницям Музею Ользі і Тетяні та відеооператорам за надані фото і майбутні відео!
